Друга Ярмарка знань Програми малих грантів ПРООН/ГЕФ.

18 жовтня в Національному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді міста Києва відбулася Друга Ярмарка знань Програми малих грантів ПРООН/ГЕФ.

Благородна мета заходу – поширення екологічних, освітніх знань та прямих практик від ПМГ ГЕФ. Учасники та партнери  Програми мають змогу також продемонструвати знання та досвід екологічного  менеджменту, стратегічного партнерства громадського, державного та комерційного секторів для сталого розвитку держави.

Організатори Ярмарку Знань: Програма малих грантів ПРООН/ГЕФ, Партнерська мережа «Освіта в інтересах сталого розвитку в Україні» та Неурядова мережа ГЕФ в Україні. Ярмарка проводиться вже вдруге для поширення кращих практик, інноваційних технологій та досвіду, посилення спроможності, популяризації участі організацій громадянського суспільства у розбудові національної екологічної політки, забезпечення сталості проектів та мобілізації додаткових ресурсів для сталого розвитку громад.

Під час Ярмарку знань на тематичних виставках-звітах громадські організації – партнери мережі ПМГ ГЕФ в Україні, продемонстрували отриманий досвід, інформаційно-просвітницькі та наочні матеріали, провели майстер-класи та довели дієвість і практичне впровадження принципу забезпечення сталого розвитку: «МІСЦЕВІ ДІЇ – ГЛОБАЛЬНІ ПЕРЕВАГИ».

Рівненська обласна громадська організація “За чисте довкілля” взяла участь у роботі Другої Ярмарки знань Програми малих грантів ПРООН/ГЕФ.
 На фото: пан Ніл Вокер, Координатор системи ООН в Україні і Василь Кузьмич, голова РОГО “За чисте довкілля” разом з Рівненським етнічним колективом "Горинь" на Ярмарку Знань.

Василь Кузьмич, голова РОГО “За чисте довкілля” разом з Рівненським етнічним колективом "Горинь" привітали на Ярмарку Знань високу гостю - асистента Генерального секретаря ООН, керівника регіонального бюро ПРООН в країнах Європи та СНД Джихан Султаноглу козацькою піснею. Пісня сподобалась - принаймні "Будьмо, гей" гостя скандувала  разом з усіма досить енергійно!

В роботі заходу взяли участь асистент Генерального секретаря ООН, керівник регіонального бюро ПРООН в країнах Європи та СНД Джихан Султаноглу (Cihan Sultanoglu), Координатор системи ООН в Україні Ніл Вокер, Національний координатор ГЕФ ПМГ Світлана Нігородова, заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей, представники бізнесових кіл, громадськості та учнівської молоді.

Екологічні проекти Програми малих грантів були присвячені різним тематикам, зокрема: відновленню Сходу України на засадах збалансованого розвитку, рекультивації земель, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину, енергоефективному освітленню, виготовленню органічної продукції. Учасники та гості ярмарку мали змогу взяти участь у майстер-класах з виготовлення екосувенірів, органічної косметики, приготування трав’яних чаїв, виробів з солоного тіста.

Під час Ярмарки знань в Національному еколого-натуралістичному центрі учнівської молоді за участі делегації ООН та Глобального екологічного фонду (ГЕФ), відбулося урочисте відкриття трьох нових опалюваних котелень - учнівський центр долучився до проекту ООН та Глобального екологічного фонду під назвою "Розвиток та комерціалізація біоенергетичних ресурсів".

 На фото: асистент Генерального секретаря ООН, керівник регіонального бюро ПРООН в країнах Європи та СНД Джихан Султаноглу (Cihan Sultanoglu), заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей (посередині) та Координатор системи ООН в Україні Ніл Вокер під час відкриття енергоефективної котельні: були запущені три котли, які працюють на біопаливі - солом'яній пелеті.

Нові котельні є економними та екологічно чистими засобами опалення, мають потужність 220 кіловат і здатні обігрівати площу в 2200 кв.м., автоматизовані, за потреби можуть як зменшувати, так і підвищувати температуру. Коштують 3,5 млн. грн., однак, за підрахунками спеціалістів, ці витрати окупляться вже через кілька років. A встановлення котлів на біомасі для опалення в 17 тисячах шкіл дозволить скоротити витрати на енергію на 60%.

 За словами заступника генерального секретаря ООН, директора Регіонального бюро по країнах Європи і СНД Програми розвитку ООН Джихан Султаноглу, Україна, як найбільший експортер зернових у світі, насіння соняшнику та цукрових буряків, повинна використовувати свої можливості. Програма розвитку ООН «Розвиток та комерціалізація біоенергетичних технологій у муніципальному секторі в Україні» працюватиме до 2030 року. 193 країни, включно з Україною, підписали її.

Більше фото з Другого Ярмарку знань ПМГ ПРООН/ГЕФ дивіться в альбомі
https://photos.google.com/album/AF1QipOR65cxM12ZBtZqp0ywrl3DviCyM1Y4RgvSSzam

 Кузьмич Василь Степанович,

голова Рівненської обласної
громадської організації “За чисте довкілля”

V Міжнародний форум GREEN MIND - 2016

Упродовж двох днів 19-20 жовтня 2016 в Україні працював Міжнародний форум GREEN MIND 2016. GREEN MIND в перекладі з англійської означає "зелений розум" - це той розум, якого нам всім ще не вистачає для розуміння значення таких питань як раціональне споживання природних ресурсів, економне виробництво, захист навколишнього середовища для досягнення високих стандартів якості життя.

Форум для стійкого розвитку бізнесу GREEN MIND - це ефективний майданчик, справжній каталізатор підвищення екологічної свідомості українського бізнесу і поширення екологічних інновацій. Захід зібрав понад 600 учасників, серед яких були і представники наукових установ, підприємств, і органів влади, а також міжнародних інституцій. Зокрема, захід відвідали члени громадських організацій Німеччини, Бразилії, Китаю, Фінляндії, Кореї, Ізраїлю, Казахстану та інших країн. 2 дня корисної інформації від 123 експертів із 27 країн світу, а також ділового спілкування, зустрічей з інвесторами та представниками органів влади.

Ділова програма форуму складалася з 14 заходів у форматі  пленарних сесій, дискусій та засідань «за круглим столом». Учасники обговорили питання організації системи постійного моніторингу та контролю використання водних ресурсів, якості повітря, стану земель, промислового і хімічного забруднення, використання ГМО як складових частин реалізації окремих положень Угоди про Асоціацію Україна–ЄС.

Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак привітав учасників форуму: «Сьогодні світ активно обговорює та впроваджує сучасне розуміння розвитку суспільства та економіки, мислячи у парадигмах «зеленої економіки», «зеленого зростання», «циклічної економіки», тощо. Набирає нових обертів кліматична політика. Світ давно не мислить економічне зростання поза турботою про довкілля. 

Нам треба йти в ногу із часом. Впевнений, системні реформи в охороні довкілля в Україні повинні початися із запровадження цілісного механізму оцінки впливу на довкілля будь-яких планів чи програм, як на державному та місцевому рівнях, так і конкретної діяльності чи об’єктів, наслідки яких можуть негативно впливати на довкілля. Це дозволить крок за кроком вийти на державне планування, що враховуватиме екологічні міркування та вимоги, а також на світові стандарти відповідального бізнесу. Форум «Green Mind» виконує важливу інформаційно-просвітницьку місію. Сподіваюсь, що цей захід стане доброю платформою для дискусій у правильному руслі, а міжнародний характер форуму стане запорукою того, що ці дискусії відбуваються у світовому контексті».

Вже традиційно у заходах форуму беруть участь дипломати країн, які успішно застосовують принципи сталого розвитку.  Європейські експерти розповіли про переваги моделі сталого розвитку, на основі якої розвиваються успішні економіки в світі, з власного досвіду пропонуючи практичні інструменти, властиві моделі сталого розвитку - програми, спрямовані на інформування споживачів про переваги сталого споживання, стійкі (зелені) державні закупівлі, стійке будівництво, сталий туризм, стійкий образ життя і освіту. 

 Відмінна риса GREEN MIND - формат бізнес-форуму і чітка спрямованість на інтеграцію екологічної складової в практичне виробниче середовище з метою сталого розвитку підприємств різних галузей економіки. Питання сталого розвитку зачіпають практично всі сфери діяльності бізнесу - від оцінки впливу на навколишнє середовище до забезпечення середовища робочого, від розробки етичної бізнес-культури до підтвердження прозорості корпоративної структури управління.

Сталий бізнес - це передумова економічного зростання, раціональне використання ресурсів, захист навколишнього середовища, соціальна відповідальність. Процес постійних змін у бізнесі, за якого системи управління, використання ресурсів, інвестиції, науково-технічний розвиток, впровадження інновацій та інституційні зміни узгоджені між собою і спрямовані на підвищення як нинішнього, так і майбутнього потенціалу компанії, задоволення її потреб і досягнення стратегічних цілей, забезпечують її внутрішню і зовнішню стійкість.

V Міжнародний форум Green Mind став своєрідним майданчиком  для дискусій та ознайомлення з досвідом відомих підприємств та організацій у розбудові «зеленої» економіки України, мінімізації негативного впливу на довкілля, підвищення конкурентоспроможності продукції вітчизняних товаровиробників й вихід на європейські ринки, поліпшення екологічної свідомості й екологічної відповідальності в суспільстві.   

Стратегічна екологічна оцінка: захищаємо майбутнє!

Перший прецедент застосування в Україні Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції Еспо: Мінприроди ініціює проведення стратегічної екологічної оцінки Програми розвитку гідроенергетики України до 2026 р.

13 липня на засіданні Уряду України затверджено «Програму розвитку гідроенергетики України до 2026 року». Ухвалена урядом Програма розвитку гідроенергетики України до 2026 може призвести до невиправних втрат для довкілля. Експерти з охорони навколишнього природного середовища та безпеки життєдіяльності вважають, що впровадження Програми може призвести до неприйнятних і навіть катастрофічних наслідків: регіональних техногенних аварій та катастроф, нищівного впливу на гідросистему та довкілля в цілому, впливу на об’єкти природно-заповідного фонду, знищення історичних та культурних пам’яток світового, національного та місцевого значення, продовження тенденцій відсталості технологій вироблення енергії в Україні, необґрунтованих економічних збитків.

Так званий план дій фахівці Міненерговугілля та ПАТ «Укргідроенерго» розробили на виконання доручення Прем’єр-міністра України В.Гройсмана за результатами виїзної наради на Дністровській ГАЕС під головуванням Прем’єра.

Цілями даної Програми є вдосконалення управління об’єктами гідроенергетики, підвищення рівня безпеки роботи ГЕС та ГАЕС із забезпеченням ефективного використання гідроенергетичного потенціалу України, підвищення стійкості, надійності та ефективності роботи ОЕС України, а також її інтеграції в Європейську енергосистему.

З початку реалізації спільного з МФО міжнародного проекту «Реабілітація гідроелектростанцій» вже проведено реконструкцію на 60 гідроагрегатах, збільшивши загальну потужність на 271 МВт. Завершення  повної реконструкції ГЕС планується у 2025 році.

Уряд схвалив будівництво таких стратегічних для держави об’єктів, як Канівська ГАЕС, Каховська ГЕС-2, Каскаду з 6 ГЕС на Верхньому Дністрі та продовження будівництва «Дністровської ГАЕС» у складі 7 гідроагрегатів. 

Програма, зокрема, передбачає будівництво цілого каскаду малих ГЕС у верхів’ях - шість руслових та одну дериваційну ГЕС. П’ять із семи запланованих міні-гідроелектростанцій на Дністрі перебуватимуть (у разі їх побудови) в межах Національного природного парку «Дністровський каньйон», який у 2008 році віднесено до переліку семи чудес України!

Сумні перспективи у разі будівництва ГЕС на Дністрі змоделював начальник наукового відділу НПП «Дністровський каньйон» Олександр Вікірчак. Що стане з руслом Дністра? Що буде затоплено у випадку будівництва ГЕС на Дністрі? - Скрупульозно вивчивши  перед­проектну докуменцію майбутнього забудовника, пан Вікірчак застерігає: наслідки будуть катастрофічними, втілення амбітного плану може призвести до знищення унікальної екосистеми однієї з найбільших річок України.

Нові ГЕС можуть вдарити по всій Буковині: ймовірні зміни клімату й кількості опадів. Перед діючою ГЕС у Новодністровську є велике водосховище. У його верхній частині, в районі Хотина, вже маємо проблему: там товщина принесеного намулу сягає 6-8 метрів. У разі ж спорудження нових ГЕС матимемо шість водосховищ. Виникнуть болота, комарині резервації. Можливість будівництва нових ГЕС на Дністрі ставиться під сумнів. Треба діяти дуже обережно, адже будь-який теперішній промах спричинить завтра велику біду. Зокрема у Заставнівському районі, який за проектом потрапляє в зону дії двох ГЕС, розповсюджений карст: підземні потоки розмивають гіпси, створюють великі порожнини - хто передбачить геологічні зміни, що  виникнуть в разі створення водосховищ? Можемо залишитися без води в криницях, або ж появляться великі провалля у селах і на полях. Тільки у Заставнівському районі в разі будівництва нових ГЕС буде затоплено майже 900 гектарів. А в нас же не степи розлогі, а горби й долини, кожна сотка ріллі на рахунку. Та й людей відселятимуть з рідних місць…

Наміри України побудувати каскад гідроелектростанцій на українській частині басейну р. Дністер можуть мати й політичні наслідки: порушують міжнароднф зобов’язання України в частині проведення міжнародних консультацій стосовно об’єктів, які можуть мати транскордонний вплив, згідно з процедурами, передбаченими конвенцією Еспо та з урахуванням договору між КМУ та урядом Республіки Молдова про співробітництво у галузі охорони і сталого розвитку басейну річки Дністер, підписаного 29.11.2012 у м. Рим.

Експерти з охорони навколишнього природного середовища та безпеки життєдіяльності вважають, що впровадження Програми може призвести до неприйнятних і навіть катастрофічних наслідків: регіональних техногенних аварій та катастроф, нищівного впливу на гідросистему та довкілля в цілому, впливу на об’єкти природно-заповідного фонду, знищення історичних та культурних пам’яток світового, національного та місцевого значення, продовження тенденцій відсталості технологій вироблення енергії в Україні, необґрунтованих економічних збитків. В Програмі не йдеться про альтернативні варіанти, про чинний міжнародний досвід та стратегічні напрями розвитку енергетичного сектору у світі. Представники експертного середовища та громадськість наголошують, що в процесі підготовки Програми не залучалися громадські експерти ані в галузі довкілля, ані в галузі енергетики. Документ не пройшов публічних обговорень.

Остап Семерак категорично заявив, що «Проект...» може бути погоджений Мінприроди лише за умов проведення державної екологічної експертизи проекту програми відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про екологічну експертизу» та оцінки впливу на довкілля чи об’єкти гідроенергетики, будівництво яких заплановане  проектом. Програма має пройти не лише громадське обговорення, а й процедуру стратегічної екологічної оцінки (СЕО), що передбачена ратифікованим Україною Протоколом про СЕО до Конвенції Еспо.
Ініційоване Мінприроди проведення стратегічної екологічної оцінки Програми розвитку гідроенергетики України стане першим прецедентом застосування в Україні Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції Еспо про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті. Екологічна експертиза, яка практично зараз не працює, буде скасована через півроку після набуття чинності Закону «Про оцінку впливу на довкілля». Цей закон відміняє попередні нормативно-правові документи, на які було багато нарікань із боку бізнесу щодо корупційності, та максимально наближає наші процедури екологічного оцінювання до існуючих у ЄС. Остап Семерак наголосив, що ухвалені екологічні закони «Про оцінку впливу на довкілля» та «Стратегічну екологічну оцінку» гармонізують українське законодавства до європейських стандартів та мінімізують саму можливість корупційної складової.


Таким чином, виконання рішення КМУ про схвалення «Програми розвитку гідроенергетики України до 2026 року» має бути зупинене до проведення відповідного громадського обговорення та набрання чинності Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку». За підсумками обговорення та оцінки до програми мають бути внесені відповідні корективи.

Василь Кузьмич, 
голова  Рівненської обласної ГО “За чисте довкілля”


......................................................................

В статті використано матеріали:

http://antikor.com.ua/articles/119695-ukrajina_planuje_zagatiti_dnister_umostivshi_na_njomu_sim_ges

http://helsinki.org.ua/articles/minpryrody-initsiyuje-provedennya-stratehichnoji-ekolohichnoji-otsinky-prohramy-rozvytku-hidroenerhetyky-ukrajiny/

http://uge.gov.ua/content/files/presentation_2026.pdf

Древній Острог відвідав посол ООН в Україні

Державний історико-культурний заповідник міста Острога - неповторний у своїй оригінальності та красі. Це маленька частина великої історії української самобутності, підтвердження могутності та величі минулого нашого народу, жива пам'ятка для нащадків, і ми мали нагоду ознайомити з архіткетурними пам’ятками та музеями Острога пана Ніла Вокера, Координатора системи ООН в Україні, який щиро цікавиться історією нашого краю. Попри щільний графік робочої поїздки по Житомирській та Рівненській області, у неділю 14 серпня разом з дружиною Габріелою він відвідав древнє місто Острог, щоб відчути подих сивої давнини у мурах і вежах Острозького замку. Тож на вихідних, саме на Маковея випала нам чудова серпнева мандрівка: відвідали прадавній Острог, відчули подих сивої давнини у мурах і вежах Острозького замку у прекрасній компанії:

-  Ніл Вокер, Постійний представник ПРООН в Україні, Координатор системи ООН в Україні - разом з дружиною Габріелою;

-  Ігор Гущук – керівник науково-дослідного центру «Екологія людини і громадське здоров'я» (Research Center "Human Ecology and Public Health");
-  Василь Кузьмич, голова  Рівненської обласної ГО “За чисте довкілля”, член Неурядової мережі ГЕФ ПРООН в Україні;  
-  Анна Логінова, заступник голови ГО “За чисте довкілля”
-  Ольга Білодід, перекладач

Офіційною датою заснування міста Острог вважають 1100 р., оскільки саме цим роком датовано першу згадку про нього в Іпатівському літописі. Острог знаходиться на завороті річки Вілії, де пагорби утворюють гострий ріг (за однією з версій, від цього і походить назва міста). До складу заповідника входять 9 пам'яток історії та архітектури національного значення.
З балкона Мурованої Башти можна споглядати мальовничі краєвиди міста.

За нами фортеційна вежа Нова (Кругла, XVI ст.)

Перлиною Острога вважають Острозький замок, розташований на вершині 20-метрового пагорба над долиною річки Вілії. Замок було збудовано на місці дерев’яного укріплення, зруйнованого монголо-татарами в 1241 році. Пізніше вони не раз добудовувалися і перебудовувалися, та все одно зберегли суворий вигляд середньовіччя. Від "золотого століття розвитку" нині залишилися оборонні вежі: Сторожова (Мурована, XIV ст.), Татарська (XV ст.), Луцька  (XV ст.), Нова (Кругла, XVI ст.), цікавим є також Богоявленський собор (XV ст.), який був усипальницею князів Острозьких.

Сама природа піклувалася тут про оборону місця: південна та східна сторони замку виходили на крутий схил більш як 20-метрової висоти, а північна та західна частини відділені від міста глибокими ровами на основі колись існуючого яру. Замок розташований на відносно невеликому (0,7 га) овальному майданчику на пагорбі. Крутою стежкою йдемо нагору.

Найдавніша споруда фортеці — Вежа Мурована, що отримала свою назву в акті від 1603 р. про розподіл маєтків князя К.-В. Острозького поміж його синами. Перші камені в її фундамент заклав ще Даниїл Острозький. Це головна житлова і найкраще укріплена башта феодального замку, в середньовічній Європі донжон вважався символом неприступності замку. Розташована вона біля південно-східного рогу замкового пагорба.

Краєзнавчий музей розташований у приміщенні Вежі Мурованої, пам'ятки архітектури XIV ст.
Пан Ніл Вокер разом з дружиною пані Габріелою виявили справжню невситиму цікавість до історії і експонатів, та на щастя, окрім екскурсоводів надзвичайно цікаво і змістовно давав пояснення Ігор Гущук, який полонив нашу уяву безліччю фактів, чудово орієнтуючись в історичному минулому.

Верхня частини вежі – результат пізніших перебудов ХІХ- початку ХХ століть, там тепер розміщено експозиції історичного і художнього відділів музею (до них входять матеріали, які висвітлюють історію міста ІХ-ХVІ ст., у тому числі іконопису ХVІ-ХVІІ ст., портретного живопису, портретна галерея князів Острозьких). У музеї є цінні археологічні колекції, експонати живопису, народного художнього промислу, кераміки, зброї.

Щоб увійти до музею, потрібно спочатку  спуститися в підземелля, шлях до якого освітлюється електричними смолоскипами.
Колись в нижньому ярусі споруди зберігалися різноманітні припаси, тут же було зроблено глибокий колодязь, в який на линві спускається відро - адже це була головна житлова башта.

Екскурсійна програма краєзнавчого музею побудована таким маршрутом, що пройшовши усіма залами та коридорами  від колоритних підземель до горішніх поверхів, відвідувачі музею спускаються на подвір’я зовнішніми дерев’яними сходами.

У музеї є цінні археологічні колекції, в залах можна оглянути експозицію зразків Острозької іконописної майстерні XVI - XVIІІ ст., експонати живопису, народного художнього промислу, кераміки, зброї. Експозиція «Острог, як один із культурних центрів України ХV ст.» розповідає про період найбільшого розквіту: у 1576 р. тут відкрита Острозька слов'яно-греко-латинська академія, яка довгий час була центром науки та культури. 

Рід князів Острозьких, які володіли містом майже без перерв з XIV по XVII ст. і були одними з найбагатших та найвпливовіших українських магнатів, зробив з Острога потужний освітній, науковий та культурний центр Східної Європи. Після зникнення роду Острозьких та закриття академії Острог занепадає і стає простим повітовим містечком. У 1994 році силами ентузіастів відновлюється Острозька Академія, що підняло Острог, вдихнуло свіжі сили  і перетворило його на місто студентів.

 

Луцька Брама протягом довгих років слугувала як важливий захисний пункт в західній частині міських укріплень з сторони Луцька, одночасно виконуючи функції міських воріт і бойової башти. Остання обставина зумовила своєрідність її об’ємної побудови. Внутрішня стіна з боку міста була з’єднана з лінією оборонних стін, тоді як весь інший об’єм виступав назовні, створюючи ідеальні умови для флангового обстрілу під час осади.

Музей книги та друкарства знаходиться у Луцькій надбрамній вежі - пам'ятці архітектури XVI ст. Експозиція музею розміщено на трьох поверхах. Тут розповідається про історію створення книги та друкарствп, діяльність Івана Федорова. Серед рідкісних експонатів - найдавніша друкована книга "Декреталій" папи Григорія IX (м. Париж. 1511 р.) та "Острозька Біблія" Івана Федорова (1581 р.). Колекція стародруків музею нараховує близько трьох тисяч експонатів, половина з яких — рукописи, західноєвропейські і кириличні стародруки ХVI-XVII ст.

У кількох десятках метрів від Вежі Мурованої — Богоявленський собор, який був усипальницею князів Острозьких. Історики припускають, що постав він ще за часів Василя Красного. Церква була частиною оборонних споруд міста, для цього її північну стіну, яка виходить на глибокий штучний рів, було потовщено до 2,8 м. та з’єднано з фортечними стінами. У нижній її частині знаходилися бійниці, у верхній — широкий уступ для вартових. Після того, як місцеві князі прийняли католицизм, Богоявленський храм було піддано анафемі. Церква більш ніж 200 років стояла пусткою і перетворилася на руїну. Лише в 1886 р. почалася реконструкція, завершена в 1891 р. Була збережена північна стіна з бійницями, основні пропорції трьох нав, чотирьох стовпів та п’ятикупольного храму, характерного для давньої Русі.

Ось так приїхали в місто Острог і відчули подих сивої давнини! Довгий час Острог був одним з найважливіших міст Волині, його визначні пам’ятки зберігають дух і глибину минулих віків для нас із вами. До самого Острозького замку варто їхати усім, хто цікавиться середньовічною архітектурою та старовинними речами, які є у музеї та на його території.

Відбулась у нас і ще одна цікава екскурсія - до музею бурштину, ця невелика експозиція містить шедеври поліського сонячного каменю. В давнину бурштин цінувався вище дорогоцінних каменів і металів, продавався на вагу золота, а фігурку з нього можна було виміняти на рослого і сильного раба.

Цінність поліського бурштину - в його самобутності, різноманітності й унікальності забарвлення. Крім найпоширеніших у світі коричневих, вишнево-червоних, червоних, жовтих кольорів, для поліського бурштину властиві салатово-зелені, жовто-зелені, світло-жовті та синювато-зелені кольори, а також білі та чорні різновиди. Крім того, поліський бурштин містить багато цікавих включень: бульбашки, «димку», «хмарність», комах і рослин.

Довідково:

Пан Ніл Вокер як новий Координатор системи ООН вручив вірчі грамоти Уряду України та приступив до виконання своїх обов'язків у жовтні 2014 року, підтвердивши готовність Організації Об'єднаних Націй підтримувати Уряд та народ України у подоланні критичних і складних викликів, що постають перед країною.
Пан Вокер також обіймає посаду Постійного Представника Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні, метою якої є підтримка країни на шляху сталого розвитку та реформ, спрямованих на розбудову процвітаючої й демократичної держави, де поважають права кожної людини.
Пан Вокер має 24-річний досвід роботи на посадах вищого рівня в Організації Об’єднаних Націй. До призначення в Україну він працював Координатором та Постійним Представником ООН в Бангладеш (2011-2014) та Киргизстані (2006-2011), Керівником Бюро по управлінню та підтримці офісів ПРООН в Латинській Америці (2002-2006), та обіймав інші посади в ООН, зокрема представляв ПРООН в Гватемалі (1999-2002); Північно-Східній Азії і Тихоокеанії (1996-1999); в Екваторіальній Гвінеї (1993-1996); в Судані  (1990-1993). 

Пан Вокер народився в 1956 році, має диплом бакалавра з політичних наук коледжу Екерд (Флорида, США) та ступінь магістра суспільних наук та міжнародних відносин Університету Пітсбурга (США).
Mr. Neal Walker, the United Nations Resident Coordinator and UNDP Resident Representative in Ukraine 
..................

Василь Кузьмич, 
голова  Рівненської обласної ГО “За чисте довкілля” 

P.S. Вдячний перекладачу Ользі Білодід за можливість повноцінного спілкування та заступнику  Анні Логіновій за змістовні фото!

Тренінг з управління проектами для грантових проектів ПМГ ПРООН/ГЕФ

Тренінг з управління проектами для грантових проектів, які адмініструються Програмою малих грантів ПРООН/ГЕФ

7-8 липня 2016 року у смт Іванків Київської області відбувся Тренінг з управління проектами для грантових проектів, які адмініструються Програмою малих грантів ПРООН/ГЕФ.

Протягом двох днів понад 40 представників організацій громадянського суспільства та місцевих громад з Київської, Житомирської та Рівненської областей, вивчали особливості ландшафтного підходу ПМГ в циклі ГЕФ 6, тематичні напрямки ГЕФ, екологічні виклики та шляхи їх подолання у громадах Житомирського та Київського Полісся.

Високу ефективність та професійність тренінгу забезпечили ряд експертів, а саме: представники громад, організацій громадянського суспільства, вчені, координатори та експерти проектів ПРООН/ГЕФ, представники національного керівного комітету ПРООН/ГЕФ ПМГ, представники ПРООН, національний координатор ПРООН/ГЕФ ПМГ в Україні Світлана Нівгородова. Взяв участь у тренінгу і голова ГО "За чисте довкілля" Василь Кузьмич.

Основна увага була приділена розробці проектних концепцій та пропозицій для ГЕФ ПМГ, впровадженню ідей сталого розвитку у плани регіонального розвитку, шляхам подолання екологічних викликів на Поліссі. У ході програми відбувся круглий стіл з інформування учасників про результати Міністерської Конференції «Довкілля для Європи» 2016.

Під час практичних командних занять учасники змогли перевірити отримані знання, завдяки он-лайн тренінгам по поводженню з відходами та принципам сталого розвитку. 

На завершення тренінгу відбулися "практичні заняття" - виїзд  у село Дитятки для обнайомлення на місці  з  проблемою громади з дикими тваринами та практичної розробки проектної концепції щодо шляхів її вирішення.

Заступник ГО “За чисте довкілля”
Анна Логінова

РЕКУЛЬТИВАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ, ЗНИЩЕНИХ БУРШТИНОКОПАЧАМИ: НОВИЙ ПРОЕКТ ПРООН/ГЕФ

Проект ПРООН/ГЕФ «Рекультивація земель, порушених внаслідок незаконного видобування корисних копалин на цінних природних територіях» запущено на тестовій ділянці

Україна є одним з європейських лідерів за запасами бурштину. Характерною рисою українського бурштину є багатство його забарвлення: він перевершує за різноманітністю кольорів і відтінків як знаменитий прибалтійський, так і бурштин з інших регіонів світу (сицилійський, бірманський).  Навіть те, що серед українського  бурштину переважають непрозорі та напівпрозорі різновиди, не знижує його привабливість, швидше навпаки, це робить забарвлення  насиченішим, підкреслює внутрішній малюнок каменів.

Основні запаси бурштину України зосереджені, насамперед, у лісах на території Рівненської, Житомирської та Волинської областей. Значний  інтерес до "бурштинової проблеми", яка на сьогодні повністю так і не вирішена, виник в останні роки, коли середня ціна бурштину стала близько 10 тис. дол. за кілограм. Хоча тепер карають тих, що видобувають бурштин, але поки існує торгівля бурштином, доти й буде його нелегальне видобування. Екологи вимагають припинити варварський видобуток бурштину, адже внаслідок неконтрольованого його видобутку  стрімко знищуються лісові насадження та надра, для відновлення яких знадобляться десятиліття.

Маленька вигода для декількох сьогодні - велика втрата для всіх завтра...

Антропогенне навантаження внаслідок розробок родовищ бурштину наносить непоправної шкоди довкіллю та призводить до значних втрат не відновлюваних природних ресурсів. Внаслідок незаконного видобування бурштину пошкоджено майже 200 га земель лісогосподарського призначення держлісфонду Житомирської області, розмір шкоди, заподіяної лісу, становить фактично мільйони гривень.

ПРООН/ГЕФ приходить на допомогу: проект рекультивації лісів Полісся

Розв’язати проблему рекультивації пошкоджених земель та лісових насаджень, які залишаються у катастрофічному стані після копачів, буде дуже складно. Саме цьому питанню був присвячений дуже представницький круглий стіл "Відновлення територій, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину", що пройшов 5 липня 2016 р. в м. Олевськ на Житомирщині в рамках проекту ПРООН/ГЕФ «Рекультивація земель, порушених внаслідок незаконного видобування корисних копалин на цінних природних територіях».

Голова Олевської районної ради Віктор Троц відзначив цінність проекту для Олевського району і зауважив, що проблема незаконного видобування бурштину є гострою для Полісся і потребує якнайшвидшого розв’язання.
Марія Галімова, координатор проекту ПРООН/ГЕФ «Рекультивація земель, порушених внаслідок незаконного видобування корисних копалин на цінних природних територіях» розповіла про проект, який реалізується в Олевському районі Житомирської області.
Метою проекту є практичне відновлення території, пошкодженої внаслідок незаконного видобування бурштину.

Серед головних завдань проекту Марія Галімова відзначила:

• створення демонстраційної ділянки рекультивації порушених земель;
• відновлення цінних природних територій в рамках виконання положень Конвенції ООН про охорону біологічного різноманіття»;
• попередження деградації ґрунтів в рамках виконання положень Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням;
• розроблення пропозицій до нормативно-правових документів щодо збалансованого видобування корисних копалин з обов’язковим врахуванням екологічної складової;

• створення консультативної групи для експертної оцінки збитків, завданих довкіллю та розроблення рекомендацій щодо відновлення порушених територій;
• формування екологічного світогляду та почуття відповідальності за стан довкілля у місцевих громад;
• популяризація та впровадження Цілей збалансованого розвитку, зокрема: захист, відновлення екосистем, сприяння раціональному використанню, раціональне управління лісами, боротьба з опустелюванням, припинення процесу деградації земель і втрати біорізноманіття.

 В засіданні взяли участь голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, голова ГО "За чисте довкілля" Василь Кузьмич,  вчені Інституту геологічних наук та Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України,  Житомирського державного технологічного університету, Поліського філіалу УНДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького. Захід проводився  за сприяння Олевської районної ради, Житомирської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, Поліського природного заповідника, Олевського управління водного господарства, громадської організації «Щит Полісся».

У своєму виступі голова ВЕЛ Тетяна Тимочко зазначила, що «бурштинова лихоманка», від якої вже багато років потерпає Полісся, завдає непоправної шкоди довкіллю. Розвиток нелегального бізнесу з видобутку бурштину призвів до того, що серед лісів Рівненської, Житомирської та Волинської областей з’явилися піщані пустелі з покинутими копанками, глибина яких іноді досягає 10 м.

Серед екологічних наслідків помпового методу видобутку бурштину можна виділити знищення кореневої системи дерев, деградацію та знищення родючого шару ґрунтів,  заболочення території, зміну рівня ґрунтових вод та балансу вологи в ґрунті. Саме рекультивація є одним з найефективніших методів відновлення територій та їхнього максимального повернення до природного стану.
На фото огляд знищеного грунтово-рослинного шару у місцях нелегального видобутку бурштину на тестовій ділянці проекту рекультивації ПРООН/ГЕФ в с. Юрове.

Заступник голови ВГО «Національний екологічний центр України» Петро Тєстов, еколог МБО «Екологія-Право-Людина» вважає, що в лісі, де побували бурштинокопачі, через кілька років повсихають всі дерева, бо гідрологічний режим порушений ямами та помпами. Проблеми будуть і у тварин, які потрапляють в ями і не можуть звідти вибратись. Часто бурштин добувають у цінних природних територіях - наприклад, на Житомирщині нелегальний видобуток відбувався в унікальному заповідному лісі, де більше 80 років не було жодних рубок! "Коли добувають бурштин, копачі не зважають на режим територій, що призводить до неможливості існування багатьох рідких видів тварин з Червоної книги, які не виносять, коли їх турбує людина. Наприклад, рись чи чорний лелека», –  наголошує П. Тєстов.

У засіданні круглого столу взяли участь співробітники ЦАКДЗ відділу Аерокосмічних досліджень в геоекології - В.Є.Філіпович виступив з доповіддю "Використання космічних даних для оцінки збитків від нелегального видобутку бурштину в Житомирський області", показавши переваги оперативного космічного картографування порушених земель і підрахунків мінімальних збитків, нанесених державі внаслідок нелегального видобутку бурштину. Олевській районній раді передано для впровадження 3 цифрові карти (ГІС MapInfo) порушених земель Олевського району станом на серпень 2015 р. і квітень 2016 р., було запропоновано всі інформаційні матеріали, що отримані науковцями різних інститутів, підприємств і організацій звести у єдину ГІС і подальші проекти розвивати на її основі.

Як зазначили фахівці з  Держлісагентства України, у цьому регіоні через нелегальний видобуток бурштину вже пошкоджено величезні масиви лісу. Це відбувається через те, що «чорні» копачі не дотримуються технології видобутку, вимиваючи бурштинове каміння мотопомпами, що призводить до руйнування дренажних каналів підземних вод. "Це призводить до повного знищення можливості циркуляції підземних вод і як наслідок мікрокліматичні зміни в цих регіонах", –  зазначив доктор геологічних наук, представник Спілки геологів України О.Бобров.

 Як визначив д.с.г.н. П.П. Надточій (Житомирський національний агроекологічний університет), використання  для  видобування бурштину земельної ділянки сільськогосподарського використання спричиняє повну  втрату  нею  потенційної  родючості. При  цьому  ґрунтова екосистема зазнає важких незворотних порушень і не може бути повноцінно відновлена через втрату гумусового горизонту, для відновлення якого необхідно від 360 до 800 років проходження природних процесів ґрунтоутворення. Штучно  відновити  повноцінний  гумусовий  горизонт неможливо. 

 У результаті використання мотопомп і компресора під час видобування бурштину струмінь води під великим тиском розмиває  ґрунт, повністю руйнуючи ґрунтовий покрив у місці ймовірного залягання корисної копалини, внаслідок чого утворюється яма. Під тиском води відбувається руйнування не лише ґрунту, а й ґрунтотворної  породи, внаслідок  чого  оголюється  коренева  система  лісових насаджень, які з часом гинуть. Видобування  бурштину  сприяє  значному погіршенню екологічного стану порушених територій внаслідок зняття  верхнього родючого шару  ґрунту, деградації, а в окремих випадках і повного знищення  ґрунтового  покриву, засмічення  земельних  ділянок, порушення  цілісності трав’янистого рослинного покриву, ослаблення продуктивності лісових насаджень, порушення гідрологічного режиму території. На відкритих не заліснених ділянках, порушених внаслідок незаконного видобутку бурштину,  інтенсивно проявляється як вітрова, так і водна ерозія.

Перемішування грунту, утворення ям, знищення живого надгрунтового покриву, зміна водного режиму (заболочення) та фізико-хімічних властивостей грунту, вимивання на поверхню грунту материнської породи в результаті роботи мотопомп на глибині 10 і більше метрів, в якій можливий вміст надлишкової кількісті токсичних для рослин солей, пригнічує подальший ріст лісу й вимагає ще й додаткових лабораторних досліджень грунту, бо невідомо, які речовини під час видобутку потрапляють у повітря, які – у ґрунтові води.
Незаконний видобуток бурштину найбільш активно триває на Рівненщині, він здійснюється ручним і гідромеханічним способом у закритих і напівзакритих місцевостях: лісах, чагарниках, лісосмугах, віддалених від населених пунктів, в умовах бездоріжжя, що не дозволяє забезпечити належну охорону родовищ. Запевнення представників влади про припинення незаконного видобутку бурштину на Волині і Рівненщині не підтверджують ні місцеві жителі, ні громадські  активісти, системно проблему вирішити не вдалося.
За підсумками круглого столу учасники дійшли згоди в тому, що питання відновлення територій, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину є надзвичайно важливим та актуальним, та висловили свою підтримку діючому в цьому напрямку  проекту ПРООН/ГЕФ «Рекультивація земель, порушених внаслідок незаконного видобування корисних копалин на цінних природних територіях». Всі напрацювання проекту на тестовій ділянці можна буде примінити на інших постраждалих від бурштинодобування територіях Полісся.

Василь Кузьмич, 
голова ГО "За чисте довкілля"