Водні ресурси

Знищення перлини Полісся

В с.Хотислав Малоритського району Брестської області почата розробка кар’єру для видобутку піску, крейди і мергелю, площа кар’єру має становити майже 250 гектарів, глибина — тридцять п’ять метрів. Із нього має бути в перспективі вивезено понад дев’яносто мільйонів тонн будівельного піску та майже 120 млн тонн (!) — крейди і мергелю. Будівництво кар’єру знаходиться безпосередньо біля кордону із Україною. На віддалі 300 м від нього на українській землі розташований зоологічний заказник місцевого значення «Липин» загальною площею понад 3 тис. га, на віддалі 5 км — мальовнича пам’ятка природи загальнодержавного значення — озеро «Святе», на віддалі 7-8 км — села Тур, Заболоття, Гута Ратнівського району, за 20 км — Шацький національний природний парк, на території якого є 23 озера. Найбільше і найцінніше із них — озеро Світязь знаходяться від кар’єру на віддалі менше 30 км, а не менше цінне для оздоровлення і розвитку туризму озеро Пісочне — на віддалі 20 км. Звістка про розробку на території сусідньої держави величезного кар’єру не тільки стривожила волинських управлінців і вчених, а й певною мірою збурила громаду.

Отже, Шацькі озера перетворяться на болота?
Відповідь ствердна. Так, після введення в дію Хотиславського кар’єру на площі 50 га і постійному пониженню води до глубини 45 метрів, рівень води в водоймах району Шацьких озер понизиться понад 2 м, озера «увійдуть» в свої карстові береги. При скиді притоку води в обсягах 30 тис.м³ навколо кар’єру утвориться депресійна воронка, вплив якої всі відчують на відстані десятків кілометрів.

Читаю і дивуюсь з наступного: «З метою зняття впливу на Українську територію водопониження, згідно з проектом, паралельно Українському кордону викопаний канал із шириною по дну 3 м., у нього подаватиметься вода з кар’єру, і він має виконувати функцію своєрідної водяної завіси, що має убезпечити Українську територію від пониження рівнів грунтових і підземних вод». Такі висновки могли зробити тільки «спеціалісти» – теоретики. Фактично вода при відкачці з кар’єру буде транзитом скидатись в річку Рита. Фільтрація з каналу буде мізерною, тай за пару місяців дно каналу закольматується, і фільтрація знизиться в рази. Невже в спеціалістів відносно цього можуть бути сумніви?

Зі своєї багатолітньої практики будівництва гідроспоруд і виконання робіт по водопониженню на Поліссі, можу впевнено сказати: при наявних гідрогеологічних умовах в районі Хотиславсюкого кар’єру і майже аналогічних в районі Шацьких озер, коли до глубини 10 м. залягають піски та супіски (мають високий коефіцієнт фільтрації) при знятті напору підземних вод (що наступить при постійному відкачуванню води), порушиться рівновага поповнення поверхневих вод в водоймах, адже зв'язок поверхневих та підземних вод безсумнівний. Можна навести безліч прикладів впливу депресійних воронок на рівні поверхневих вод від постійного відкачування підземних. Гощанський водозабор на Рівненщині. Шахтні колодязі в селах в радіусі до 20 км стали сухими. Русло під дном річки Горинь в зоні депресійної воронки – сухе.

Як приклад , в аналогічних гідрогеологічних умовах для пониження поверхневих вод на глубину 10 м. при будівництві продуктопроводу на Волині і прокладці його під р. Припять, нам досить було пробурити 4 свердловини глубиною по 50 м. з сумарним дебетом 320м³/час. Річка Припять стала «підвішеною», а ми під дном річки виконували будівельні роботи.

Оцінка білоруських фахівців на замовлення компанії «Трайпл», що розробка кар’єру не буде мати впливу на прилеглі території України є недостовірною. Навіть школярам відомо: в сполучених посудинах рівні рідини завжди однакові. А відстань від кар'єру до границь нашої території зовсім невелика, всього 3-5 км.

Чи можна було передбачити наслідки? Відповідь: так.

Наука потрібна, але й ускладнювати ситуацію не слід. Для розрахунків можливого впливу Хотиславського кар’єру необхідно було пробурити декілька свердловин. При постійній відкачці, провести заміри рівнів води в спостережних свердловинах (гідростворах) і отримати дані для розрахунків. Миніторити ситуацію вже при роботі кар’єру і робити висновки надто пізно. Компанія «Трайпл» не може вплинути на ситуацію, їй це не під силу, хіба що перенести кар’єр із зони впливу. Адже це зможе вирішити тільки уряд республіки Білорусь. Мабуть до відома їх не була своєчісно донесена суть реальної загрози нашому довкіллю. Не може сусід по відношеню до свого сусіда так чинити, нехай із-за певних економічних вигод, адже природа це наше спільне багатство.

Допоки не пізно, громадськості України необхідно бити на сполох. Уряду України, міністерствам екології, закордонних справ, народним депутатам необхідно приймати всі міри, щоб не допустити знищення перлини Полісся – Національного парку України – Шацькі озера!!!

Громадська організація «За чисте довкілля»
Інженер-гідрогеолог
В.Кузьмич

Немає коментарів: