Громадська організація Рівненщини "За чисте довкілля" - екологічні проблеми регіону, збереження лісів, біорізноманіття регіону, облаштування джерел Рівненщини, екопросвіта - формування нового природоохоронного менталітету, підвищення рівня екологічної освіти і свідомості населення. Учасниця впровадження Проектів ГЕФ ПМГ ПРООН. Фотогалереї, відеоматеріали, статті, присвячені стану довкілля Рівненської області.
15 вересня 2013 р.
Лауреат Нобельської премії - 2013
Всеукраїнський фестиваль гумору «Лауреат Нобельської премії» в с. Нобель, який зібрав півтори тисячі осіб, цьогоріч не тільки гумористичний, а й екологічний. Перед фестивалем активісти обласної громадської організації "За чисте довкілля" прибрали прибережну зону озера, закликаючи оберігати перлину природи.Слава Нобля передається iз вуст в уста, та є в цієї медалі й інший бік. Місцеві жителі Нобля побоюються перетворення місцевих лісів на сміттєзвалища, чим, чого гріха таїти, зловживають деякі горе–туристи. «Від зеленого туризму ми для села не маємо нічого, крім сміття, — каже сільський голова Валентина Тишлакович. — Люди ж різні приїжджають — хто прибере за собою, а хто й таке залишить, що глянути страшно. Поки що ми встигаємо прибирати, а якщо наплив туристів збільшиться, не знаю, як справлятимемося».
Впроваджуючи просвітницьку роботу ГЕФ ПМГ ПРООН в Україні під гаслом «Підвищення екологічної свідомості – запорука сталого розвитку суспільства» активісти використовують кожну можливість і словом, і діями підвищувати свідомість жителів і гостей. Пропагандистські плакати обласної громадської організації "За чисте довкілля" на фестивалі закликають: цінуй, оберігай природу, насолоджуючись її красою і дарами!
СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ НА РІВНЕНЩИНІ
Проблеми забезпечення якісною питною водою населення є дуже гострими і для Рівненщини. Особливо це стосується забезпечення питною водою сільського населення Поліської зони Рівненської області, де тільки 3 % населення забезпечено централізованим водопостачанням. Основними ж джерелами водопостачання є шахтні колодязі (криниці).
При наявності статичних рівнів ґрунтових вод в межах 1-5 метрів від поверхні високому коефіцієнту проникності (фільтрації) ґрунтів (піски, супіски), вода більше як в 50% шахтних колодязів не відповідає вимогам до питної води по бактеріологічних та органолептичних показниках. Більшість шахтних колодязів побудовано без дотримання санітарних норм, не облаштовано скид поверхневих вод, колодязі не мають глиняних замків. Районними санепідстанціями в літні спекотні дні неодноразово фіксувались прояви кишкових розладів як у дорослого населення, так і дітей, що споживають воду із шахтних колодязів. Там, де немає належного контролю за санітарним станом очистки води, збудники інфекційних хвороб попадають в джерела водопостачання з неочищеними стоками і вода стає непридатною для споживання. Взагалі, для потреб людини і господарських потреб придатна лише чиста прісна вода, джерелом якої служать, головним чином, ріки, озера, штучні водоймища та підземні води. Звичайно, альтернативою забезпечення якісною питною водою населення є централізоване водопостачання. Але зважаючи на необхідність виділення на це значних коштів на ближчий період це питання є малоперспективним.
З метою зменшити ризики від споживання неякісної води із шахтних колодязів населенням Поліської зони, покращити бактеріологічні показники якості води селищним Радам необхідно залучати населення до проведення комплексу санітарних заходів:
При наявності статичних рівнів ґрунтових вод в межах 1-5 метрів від поверхні високому коефіцієнту проникності (фільтрації) ґрунтів (піски, супіски), вода більше як в 50% шахтних колодязів не відповідає вимогам до питної води по бактеріологічних та органолептичних показниках. Більшість шахтних колодязів побудовано без дотримання санітарних норм, не облаштовано скид поверхневих вод, колодязі не мають глиняних замків. Районними санепідстанціями в літні спекотні дні неодноразово фіксувались прояви кишкових розладів як у дорослого населення, так і дітей, що споживають воду із шахтних колодязів. Там, де немає належного контролю за санітарним станом очистки води, збудники інфекційних хвороб попадають в джерела водопостачання з неочищеними стоками і вода стає непридатною для споживання. Взагалі, для потреб людини і господарських потреб придатна лише чиста прісна вода, джерелом якої служать, головним чином, ріки, озера, штучні водоймища та підземні води. Звичайно, альтернативою забезпечення якісною питною водою населення є централізоване водопостачання. Але зважаючи на необхідність виділення на це значних коштів на ближчий період це питання є малоперспективним.
З метою зменшити ризики від споживання неякісної води із шахтних колодязів населенням Поліської зони, покращити бактеріологічні показники якості води селищним Радам необхідно залучати населення до проведення комплексу санітарних заходів:
- - планування та відведення з подвір’я поверхневих стоків;
- - винесення за межі санітарної зони шахтних колодязів вигрібних ям та ліквідація сміттєзвалищ;
- - облаштування глиняних замків, санітарних зон навколо криниць;
- - проводити активну просвітницьку роботу серед населення, в школах, вузах, по вихованню санітарної, екологічної культури жителів по облаштуванню побуту з дотриманням всіх санітарних норм.
Проблема забезпечення якісною питною водою надто важлива, від вирішення її залежить здоров’я наших людей і майбутніх поколінь. А вирішити цю проблему не так-то просто. Необхідні спільні зусилля громадськості і держави. Тому громадська організація «За чисте довкілля» намагається донести до свідомості наших людей, що тільки спільні дії дадуть можливість і жителям Полісся пити чисту воду.
Забезпечити до 2020 року населення якісною питною водою – це вимога сьогодення!
Рівненська обласна громадська організація “За чисте довкілля”
НЕ БУДЬ БАЙДУЖИМ - СВОЇМИ ДІЯМИ ЧИ БЕЗДІЯЛЬНІСТЮ ТИ САМ ОБИРАЄШ, В ЯКІЙ УКРАЇНІ ЖИТИМЕШ!
Рівненська обласна громадська організація "За чисте довкілля" сприяє виконанню завдань з охорони навколишнього природного середовища, вважає за необхідне залучати широку громадськість до участі у проектах з охорони довкілля; прагне поширювати інформацію про глобальні стратегії охорони довкілля, сприяти підвищенню екологічної культури молоді. Підвищення екологічної свідомості населення - запорука сталого розвитку суспільства!
Громадська організація "За чисте докілля" крім практичної природоохоронної роботи активно займається поширенням інформації про стан довкілля, екологічні проблеми, використовує іфнормаційно-просвітницькі важелі - пресу, телебачення, радіо, інтернет, читає лекції, друкує і розповсюджує просвітні матеріали, організовує конференції, сприяє формуванню нового природоохоронного менталітету, підвищенню рівня екологічної освіти і свідомості серед молоді і населення.
Важливою є не тільки пасивна екологічна освіта населення, а й залучення громадськості до практичних дій, що можливо тільки при усвідомленні населенням важливості тієї чи іншої проблеми екологічного характеру. ГО «За чисте довкілля» виступає ініціатором проведення природоохоронних заходів та чисельних "суботників" і Днів довкілля, залучаючи громадськість, студентів, населення.
Діяльність організації поширюється на територію Рівненської області.
Голова правління РОГО «За чисте довкілля» - "+"Кузьмич Василь Степанович
ДОВІДКОВО: ЩО МАЄМО І ЩО ОБЕРІГАЄМО
Полісся – в історичному і суто географічному розумінні поняття не тотожні. В природничому сенсі Поліський край майже повністю співпадає з лісовою природною зоною, розташованою на півночі країни.
В історичному розумінні західна частина поліських просторів припадає на Волинь (Волинська, Рівненська, західна частина Житомирської та північні – Тернопільської і Хмельницької областей), центральна частина Полісся розташована в західній частині Житомирської, центральних і північних районах Київської і більшій частині Чернігівської області, а східна – припадає на Сіверщину (Сумська і східна частина Чернігівської областей).
Волинь, в історико-географічному сенсі, набагато більша територія ніж нинішня однойменна область України. До неї слід відносити Волинську, Рівненську області, західну частину Житомирщини, північні райони Тернопільщини і Хмельниччини та невеличкі прикордонні райони Польщі та Білорусі. Загальна площа краю–Волині складатиме близько 65 тис. км2, що перевищуватиме терени переважної більшості держав Європи. Волинь одна з найстаріших етнічних українських земель.
Очерет мені був за колиску,
В болотах я родився і зріс,
Я люблю свою хату Поліську,
Я люблю свій зажурений ліс...
Дмитро Фальківський
Рівнинні терени Волині, майже навпіл розділені на дві великі субширотно розташовані смуги. На півночі панують безкраї щільно залісені і заболочені простори Поліської низовини, що випросталася вздовж Прип’яті та її приток – Горині, Случі, Стиря тощо. Лише Волинське пасмо та окремі виходи на поверхню базальтів (Костопільський район Рівненщини) та кристалічних порід Українського щита (Житомирська, Рівненська та Хмельницька області) пожвавлюють навколишні краєвиди, створюють дивовижної краси ландшафти, що отримали назву – Надслучанська Швейцарія (Березнівський район Рівненщини).
Більш виразна південна частина краю розташована у межах Волинської височини. Вона є перехідною частиною між низовинним Поліссям і Подільською височиною. Саме тут, на півдні Волині, а не на спаплюженому останнім льодовиком Поліссі, з’явилися перші палеолітичні поселення.
На Волині створені природні заповідники:
Поліський (площа 201.04 км2, створений в 1968 р.; зберігає типові ландшафти – високі піщані гряди, дюни і вали, що утворилися в льодовиковий період у межах сучасної Житомирщини),
Рівненський (площа 470.47 км2, створений в 1999 р.; опікується збереженням величезних болотних масивів чотирьох районів Рівненщини),
“Медобори” (філія “Кременецькі гори”, площа 10.0 км2, створений в 1990 р.; предмет охорони – окремі пагорби східної частини Гологоро-Кременецького кряжу, висотою 395-406 м).
На Волині існує один з найвідоміших національних природних парків України – Шацький, що об’єднав у своїх межах 22 озера, серед яких найглибше і найвідоміше в країні – Світязь.
Громадська організація "За чисте докілля" крім практичної природоохоронної роботи активно займається поширенням інформації про стан довкілля, екологічні проблеми, використовує іфнормаційно-просвітницькі важелі - пресу, телебачення, радіо, інтернет, читає лекції, друкує і розповсюджує просвітні матеріали, організовує конференції, сприяє формуванню нового природоохоронного менталітету, підвищенню рівня екологічної освіти і свідомості серед молоді і населення.
Важливою є не тільки пасивна екологічна освіта населення, а й залучення громадськості до практичних дій, що можливо тільки при усвідомленні населенням важливості тієї чи іншої проблеми екологічного характеру. ГО «За чисте довкілля» виступає ініціатором проведення природоохоронних заходів та чисельних "суботників" і Днів довкілля, залучаючи громадськість, студентів, населення.
Діяльність організації поширюється на територію Рівненської області.
Голова правління РОГО «За чисте довкілля» - "+"Кузьмич Василь Степанович
Полісся – в історичному і суто географічному розумінні поняття не тотожні. В природничому сенсі Поліський край майже повністю співпадає з лісовою природною зоною, розташованою на півночі країни.
В історичному розумінні західна частина поліських просторів припадає на Волинь (Волинська, Рівненська, західна частина Житомирської та північні – Тернопільської і Хмельницької областей), центральна частина Полісся розташована в західній частині Житомирської, центральних і північних районах Київської і більшій частині Чернігівської області, а східна – припадає на Сіверщину (Сумська і східна частина Чернігівської областей).
Волинь, в історико-географічному сенсі, набагато більша територія ніж нинішня однойменна область України. До неї слід відносити Волинську, Рівненську області, західну частину Житомирщини, північні райони Тернопільщини і Хмельниччини та невеличкі прикордонні райони Польщі та Білорусі. Загальна площа краю–Волині складатиме близько 65 тис. км2, що перевищуватиме терени переважної більшості держав Європи. Волинь одна з найстаріших етнічних українських земель.
В болотах я родився і зріс,
Я люблю свою хату Поліську,
Я люблю свій зажурений ліс...
Дмитро Фальківський
Рівнинні терени Волині, майже навпіл розділені на дві великі субширотно розташовані смуги. На півночі панують безкраї щільно залісені і заболочені простори Поліської низовини, що випросталася вздовж Прип’яті та її приток – Горині, Случі, Стиря тощо. Лише Волинське пасмо та окремі виходи на поверхню базальтів (Костопільський район Рівненщини) та кристалічних порід Українського щита (Житомирська, Рівненська та Хмельницька області) пожвавлюють навколишні краєвиди, створюють дивовижної краси ландшафти, що отримали назву – Надслучанська Швейцарія (Березнівський район Рівненщини).
Більш виразна південна частина краю розташована у межах Волинської височини. Вона є перехідною частиною між низовинним Поліссям і Подільською височиною. Саме тут, на півдні Волині, а не на спаплюженому останнім льодовиком Поліссі, з’явилися перші палеолітичні поселення.
На Волині створені природні заповідники: Поліський (площа 201.04 км2, створений в 1968 р.; зберігає типові ландшафти – високі піщані гряди, дюни і вали, що утворилися в льодовиковий період у межах сучасної Житомирщини),
Рівненський (площа 470.47 км2, створений в 1999 р.; опікується збереженням величезних болотних масивів чотирьох районів Рівненщини),
“Медобори” (філія “Кременецькі гори”, площа 10.0 км2, створений в 1990 р.; предмет охорони – окремі пагорби східної частини Гологоро-Кременецького кряжу, висотою 395-406 м).
На Волині існує один з найвідоміших національних природних парків України – Шацький, що об’єднав у своїх межах 22 озера, серед яких найглибше і найвідоміше в країні – Світязь.
Підписатися на:
Дописи (Atom)