МАЙДАН У ТРАВНІ 2014

Рівненська делегація Ярмарку Знань ПМГ ГЕФ побувала на Майдані в Києві, поклонилась Героям Небесної Сотні, відвідала намет нашого славного міста Рівне, поспівала щиро: СЛАВА УКРАЇНІ!

На фото: РІВНЯНИ - Учасники Ярмарку Знань ПМГ ПРООН-ГЕФ:
Рівненська обласна громадська організація "За чисте довкілля"
та Рівненський фольклорний ансамбль «Горинь»

ЯРМАРОК ЗНАНЬ

    20-21 травня 2014 р в Ботанічному саду (м. Київ) відбувся Ярмарок Знань ПМГ ПРООН-ГЕФ, в якому взяли участь  200 осіб - представники ООН і ПРООН в Україні, Програми малих грантів Глобального екологічного фонду, представники освітніх закладів, 30 громадських організацій і підприємств - партнерів ГЕФ ПМГ з 8 областей України, серед них звісно - представники Рівненщини - голова Рівненської обласної громадської організації "За чисте довкілля" Василь Кузьмич та викладач Рівненського аграрного коледжу Стефанія Малимон.

    Під час Ярмарку Знань ПМГ ПРООН-ГЕФ гостей ярмарку зі своїми технологіями знайомили безпосередньо ті, хто впроваджував ці технології: партнери  ГЕФ ПМГ продемонстрували отриманий досвід на тематичних виставках-звітах, на майстер-класах та довели, що підтримка громад є не тільки можливою, але і надзвичайно важливою для змін та глобальної екологічної користі. 

    В Україні Програма малих грантів ПРООН-ГЕФ має вагомі результати завдяки використанню в роботі комплексного  підходу до сталого розвитку в чотирьох сферах: охорона навколишнього середовища, людський потенціал, боротьба з бідністю та розширення можливостей громад. Програма малих грантів ПРООН-ГЕФ, надаючи безоплатну фінансову допомогу різним ініціативам спільнот, сприяє ефективному та сталому використанню та управлінню енергетичними, земельними і водними ресурсами, біорізноманіття

    На тематичних виставках Ярмарку Знань  «Біорізноманіття», «Освіта в інтересах сталого розвитку», «Зміна клімату. Альтернативні джерела енергії», «Зелений туризм» розповсюджувались інформаційно-просвітницькі та наочні матеріали.

   Громадські організації - партнери мережі ПМГ ГЕФ в Україні, які працюють на локальному рівні, вже вкотре довели дієвість та практичне впровадження одного з основних принципів забезпечення сталого розвитку: «МІСЦЕВІ ДІЇ – ГЛОБАЛЬНІ ПЕРЕВАГИ». Відповідно до цього принципу, найбільш дієвим способом вирішення глобальних екологічних проблем є залучення до цього процесу місцевих громад задля отримання безпосередніх результатів.

    За результатами учасники заходу підписали підписали Меморандум, в якому засвідчені наміри про подальше партнерство, співробітництво, обмін кращими практиками, досвідом як в рамках співпраці за Програмою малих грантів Глобального екологічного фонду, так і за її межами. 

    Меморандум підписали більше 50 організацій, в тому числі громадські організації, наукові інституції, загальноосвітні, середні та вищі навчальні заклади, підприємства та організації – партнери ПМГ ГЕФ. 

  Програма малих грантів продемонструвала цілеспрямовану та ефективну допомогу в реалізації на локальному рівні міжнародних конвенцій - про це учасники Ярмарку Знань звітували та ділилися міжнародним досвідом, зокрема результатами участі в останньому засіданні ЄЕК ООН «Освіта в інтересах сталого розвитку» в квітні цього року в Женеві.

Учасники мали змогу провести власний майстер-класу та взяти участь в майстер-класах інших учасників, таких як «Український оберіг з сухоцвіту» (Житомирщина), «Краплинка добробуту» (Луганщина), «Український рушник як мамина пісня з використанням техніки вишивки бісером та нитками» (Рівненщина)

та «Чарівний коштик з атласних стрічок» (Рівненщина), «Екосувенір» (Сумщина), «Вироби з солоного тіста» (Рівненщина), екогра «Зелений менеджер» (Києво-Могилянської академія та Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління), «Екоодяг з вторинної сировини» (Рівненщина).

Закінчився Ярмарок показом мод із вторинної сировини та врученням сертифікатів учасників екологічної гри «Зелений менеджер» під виконання народних пісень Рівненським фольклорним ансамблем «Горинь».

 

День довкілля -2014

День довкілля на Рівненщині

Суботник до
Дня довкілля:
прибирання
узбіччя автостради
Рівне-Дубно.

Конференція в обласній бібліотеці

22 березня - Всесвітній День Води.

ГО "За чисте довкілля" спільно з громадськими організаціями навчальних закладів та колективу обласної бібліотеки провели конференцію по темі

"Стан та проблеми водних ресурсів Рівненщини".

Конференція в обласній бібліотеці "Стан та проблеми водних ресурсів Рівненщини".

Європейська Україна

Люди, що стояли на Майданах по всій країні мають позитивну енергію, яку слід спрямувати на розбудову нової країни.  Єднання країни через вирішення проблем місцевих громад разом. Ми мріємо про сильні малi міста, де люди почуваються у безпеці та мають можливість здійснювати свої мрії. Малі міста та регіони - акцент європейської інтеграції, розвитку нових проектів на регіональному рівні.  Конкурс мікро-проектів із фінансуванням до 10 тис. гривень дозволить продемонстувати здатність малих громад до гуртування навколо вирішення малих і актуальних проблем міст та територій.

Європейська комісія сьогодні  оголосила про рішення створити експертну групу підтримки України, яка буде працювати під керівництвом європейського комісара з питань розширення та Європейської політики сусідства Штефана Фюле.

Група буде визначати і координувати всю необхідну допомогу українській владі і сприяти стабілізації економічної та політичної ситуації, допомагати у проведенні реформ.
Всі проекти ЄС та міжнародних донорів в Україні, які працюють із малими містами будуть представлені у 12 містах України та Кременчуці.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВИБІР розробив та готовий почати впровадження проекту "Єднаємо міста - єднаємо Україну". 

Мета проекту: сприяти регіональному розвитку України через:

1) запровадження найкращих європейських практик в Україні

2) обмін досвідом між містами центральної України, півночі та сходу

3) підтримка ініціатив місцевих груп активістів у їх прагненні змінювати міста

4) єднання громад сходу та заходу, півдня та півночі України

Після ознайомчих візитів до Європи та вивчення досвіду європейських країн та міст-побратимів учасники проекту впровадять свої мікро-проекти у громадах. 

У основу буде покладений досвід європейських столиць та малих міст. 

Проекти будуть у одній з ключових тем проекту: екологія та енергоефективність, сталий розвиток дружній до довкілля, транспорт, освіта для молоді та дорослих, реформування ЗМІ, електронна місцева демократія. 

Ми  мріємо про Україну у Європі!

 до Днів Європи в Україні 2014

 

Яка ж вона - та вода?

Де та чиста водиця, якої можна було б напитись?

Науковці стверджують: через 15-20 років в Україні найдорожчим ресурсом стане чиста вода. Водні ресурси – найбільше багатство планети. Водночас її стан уже став серйозною проблемою для світової спільноти.

Велика кількість людей не має доступу до якісної питної води, а інші використовують її неекономно.
Для потреб людини придатна лише чиста прісна вода, джерелом якої служать, головним чином, ріки, озера, штучні водойми та підземні води. Специфіка питного водопостачання в Україні полягає в тому, що воно на 75 відсотків базується на заборі води із поверхневих джерел (річок),  які забруднені і недостатньо повноводні.

Вода вже давно волає про порятунок, але ми робимо вигляд, що не чуємо її і не бачимо загрози. Є влада, хай і турбується,  а нам сміття де дівати? І машинами, і возами, і відрами – у воду. Колись наші бабусі, відчуваючи спрагу, зачерпнуть долонькою з річечки – і вже напились. Чи захоче хтось і з нас сьогодні  напитись з річки? Ні! Краще поп’ємо води з магазину, а ту, що Бог дає задарма дощиком опускає на землю, аби не міліли струмки і річки, – не хочемо пити. 

Яка ж вона та вода?  - Отруєна хімічними елементами, забруднена комунальними та промисловими стоками, засмічена невпізнанно, в ній плаває поліетиленове сміття  та інший непотріб. За всю історію планети Земля такого ще не було. Ми не думаємо про те, що будуть пити наші  нащадки.
Тож  де та чиста водиця, якої можна було б напитись?
Адже секрет довголіття нації, і це не підлягає запереченню, прихований у хімічному коді води.  Вона забезпечує існування людей, тваринного і рослинного світу і, в той же час,  є обмеженим і уразливим природним об’єктом .
     У нашій області державними та громадськими організаціями виконується певна робота з відновлення та збереження водних ресурсів. Так,  підрозділи Рівненського обласного управління водних ресурсів беруть участь у розробленні та реалізації загальнодержавних, міждержавних і регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів,  здійснюють державний контроль за їх раціональним використанням,  ведуть просвітницьку роботу серед населення щодо вимог водного законодавства, стандартів, норм і правил водокористування.  Громадські організації Рівненщини беруть участь в спільних заходах зі збереження та відновлення довкілля і  водних ресурсів. 

Однак, незважаючи на заходи, що проводяться в області, стан води у річках Рівненщини ще не відповідає екологічним вимогам. Індикаторами зростаючого забруднення води є збільшення числа випадків мору риби.
Жителі сіл Берег, Сапанівчик, Миньківці, Комарівка Дубенського району Рівненської області, які з діда-прадіда використовували воду річки Іква не тільки для своїх побутових потреб, а й як питну, сьогодні жаліються з приводу мору домашньої водоплаваючої птиці від контакту із забрудненою водою. Корови, коні воду з річки вже не п’ють, а літом ніхто не купається. Від скидання неочищених стоків маслопереробного заводу, каналізаційних стоків м. Кременець Тернопільської області води річки Ікви на вході в Рівненську область навіть зовнішнім оглядом (без аналізу) нагадують каналізаційні стоки.
Жителі міста Рівне також хочуть, щоб їх діти мали змогу купатися в річці Устя, а її береги стали зоною відпочинку городян. На жаль, через безконтрольну забудову водоохоронної зони та скидання неочищених побутових стоків  вода Усті забруднена і ставала неодноразово причиною мору риби.
Малі річки в межах населених пунктів зазнають антропогенного впливу: скидаються недостатньо очищені води, розорюються прибережні захисні смуги, забруднюються побутовим сміттям, проводиться забудова.

Аналогічний стан з водними ресурсами 20 років тому був у Німеччині, розповіли учасники Міжнародної конференції, які відвідали місто Рівне в 2012 році. Річка Ельба  була дуже забруднена, купатись в ній було заборонено. Нині кожного літа мешканці та гості міста Дрездена раді можливості купатися в чистій Ельбі без загрози життю та здоров’ю. Це стало можливим завдяки змінам у підході держави до проблем охорони та відтворення водних ресурсів. Ефективне використання води та відповідальність кожного за чисте довкілля стало нормою. Якщо в 1990 році споживання води на одну особу в Німеччині в день становило 200–250 літрів (сьогодні така середня норма споживання води жителів міста Рівне), то в 2012 році споживання на одну особу склало 92 літри.
Можливо, і нам варто запозичити їх досвід?

Щоб відновити природну екологічну рівновагу у наших екосистемах потрібно задіяти всі можливості – і влади, і громадських організацій - для створення сучасної системи управління використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів країни. Бо вода – це саме життя.

 • Василь Кузьмич, голова громадської організації  «За чисте довкілля»
• Валентина Брусняк, начальник відділу  водних ресурсів  Сарненського УВГ

Газета "Вісті Рівненщини", 22.03.2013 р.

УСЕ ПРО ВОДУ: Найкраща вода — у джерелі святого Миколая

Найбезпечніша вода, звісно, джерельна. Її зазвичай або купують, або набирають у найближчих джерелах. Нещодавно ми провели своєрідний конкурс води, під час якого студенти дегустували воду з різних джерел Рівненщини. Найкращим визнали джерело святого Миколая, що в Здолбунівському районі.

Проте навіть найчистішою водою запасатися більш ніж на п'ять діб не варто, оскільки вона застоюється, і в ній з'являються шкідливі мікроорганізми. З цієї ж причини не можна більше місяця використовувати фільтри для очищення води, хоч на упаковках і вказано термін до чотирьох місяців.

Очищувати воду "з крана" можна і природним матеріалом — кременем. Для цього у відро з водою варто покласти декілька камінців. За два-три дні вони очистять воду, після чого їх треба добре промити і можна знову використовувати для такої фільтрації. Кремінь здатний частково очищати воду і в колодязях.

Тим часом чи не найбільшими забруднювачами води у річках та інших водоймах є стоки — як промислові, так і комунальні. Тому аби ще більше не забруднювати водойми, кожен з нас має задуматися про те, що і в якій кількості він "спускає" у каналізацію.

Нині дуже забруднюють воду миючі засоби. Річ у тім, що наші очисні споруди давно застаріли і не пристосовані для переробки цих речовин. У деяких країнах від використання, приміром, посудомийних засобів відмовилися. 

Також варто сортувати сміття, щоб його можна було переробляти. Тоді менше побутових відходів потраплятиме у воду. Однак для Рівного це буде не актуально доти, доки у дворах не з'являться урни для різних видів сміття.

Чим менше води ми використовуємо, тим менше забруднюємо питну воду у річках. Ніхто в Європі не дозволяє собі мити посуд під проточною водою, як це робимо ми. Значно зменшує використання води у такому випадку посудомийна машина. Економити спонукає і лічильник обліку води.

Василь Кузьмич,
голова Рівненської громадської організації "За чисте довкілля",
гідрогеолог.

Усе про воду:
поради щодо використання води
для читачів "Рівне Вечірнє"
Записала Оксана МАТВІЇВА