Проект ПРООН/ГЕФ «Рекультивація земель, порушених внаслідок
незаконного видобування корисних копалин на цінних природних
територіях» запущено на тестовій ділянці
Україна є одним з європейських лідерів за запасами бурштину. Характерною рисою українського бурштину є багатство його забарвлення: він перевершує за різноманітністю кольорів і відтінків як знаменитий прибалтійський, так і бурштин з інших регіонів світу (сицилійський, бірманський). Навіть те, що серед українського бурштину переважають непрозорі та напівпрозорі різновиди, не знижує його привабливість, швидше навпаки, це робить забарвлення насиченішим, підкреслює внутрішній малюнок каменів.
Основні запаси бурштину України зосереджені, насамперед, у лісах на території Рівненської, Житомирської та Волинської областей. Значний інтерес до "бурштинової проблеми", яка на сьогодні повністю так і не вирішена, виник в останні роки, коли середня ціна бурштину стала близько 10 тис. дол. за кілограм. Хоча тепер карають тих, що видобувають бурштин, але поки існує торгівля бурштином, доти й буде його нелегальне видобування. Екологи вимагають припинити варварський видобуток бурштину, адже внаслідок неконтрольованого його видобутку стрімко знищуються лісові насадження та надра, для відновлення яких знадобляться десятиліття.
Маленька вигода
для декількох сьогодні - велика втрата для всіх завтра...
Антропогенне навантаження внаслідок розробок родовищ бурштину наносить непоправної шкоди довкіллю та призводить до значних втрат не відновлюваних природних ресурсів. Внаслідок незаконного видобування бурштину пошкоджено майже 200 га
земель лісогосподарського призначення держлісфонду Житомирської області,
розмір шкоди, заподіяної лісу, становить фактично мільйони гривень.
ПРООН/ГЕФ приходить на допомогу: проект рекультивації лісів Полісся
Розв’язати проблему рекультивації пошкоджених земель та лісових
насаджень, які залишаються у катастрофічному стані після копачів, буде
дуже складно. Саме цьому питанню був присвячений дуже представницький
круглий стіл "Відновлення
територій, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину", що пройшов
5 липня 2016 р. в м. Олевськ на Житомирщині в рамках проекту ПРООН/ГЕФ «Рекультивація земель, порушених
внаслідок незаконного видобування корисних копалин на цінних природних
територіях».
Голова Олевської районної ради
Віктор Троц відзначив цінність проекту для
Олевського району і зауважив, що проблема незаконного видобування
бурштину є гострою для Полісся і потребує якнайшвидшого розв’язання.
Марія Галімова,
координатор проекту ПРООН/ГЕФ «Рекультивація земель, порушених внаслідок
незаконного видобування корисних копалин на цінних природних
територіях» розповіла про проект, який реалізується в Олевському районі
Житомирської області.
Метою проекту є практичне відновлення території,
пошкодженої внаслідок незаконного видобування бурштину.
Серед головних завдань проекту
Марія Галімова відзначила:
- створення демонстраційної ділянки рекультивації порушених земель;
- відновлення цінних природних територій в рамках виконання положень Конвенції ООН про охорону біологічного різноманіття»;
- попередження деградації ґрунтів в рамках виконання положень Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням;
- розроблення пропозицій до нормативно-правових документів щодо збалансованого видобування корисних копалин з обов’язковим врахуванням екологічної складової;
- створення консультативної групи для експертної оцінки збитків,
завданих довкіллю та розроблення рекомендацій щодо відновлення порушених
територій;
- формування екологічного світогляду та почуття відповідальності за стан довкілля у місцевих громад;
- популяризація та впровадження Цілей збалансованого розвитку, зокрема: захист,
відновлення екосистем, сприяння раціональному використанню, раціональне
управління лісами, боротьба з опустелюванням, припинення процесу
деградації земель і втрати біорізноманіття.
В засіданні взяли
участь голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко, голова ГО
"За чисте довкілля" Василь Кузьмич, вчені Інституту геологічних наук
та Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України,
Житомирського державного технологічного університету, Поліського філіалу
УНДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького.
Захід проводився за сприяння Олевської районної ради, Житомирської
обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, Поліського
природного заповідника, Олевського управління водного господарства,
громадської організації «Щит Полісся».
У своєму виступі голова ВЕЛ
Тетяна Тимочко зазначила, що «бурштинова
лихоманка», від якої вже багато років потерпає Полісся, завдає
непоправної шкоди довкіллю. Розвиток нелегального бізнесу з видобутку
бурштину призвів до того, що серед лісів Рівненської, Житомирської та
Волинської областей з’явилися піщані пустелі з покинутими копанками,
глибина яких іноді досягає 10 м.
Серед екологічних наслідків помпового
методу видобутку бурштину можна виділити знищення кореневої системи
дерев, деградацію та знищення родючого шару ґрунтів, заболочення
території, зміну рівня ґрунтових вод та балансу вологи в ґрунті. Саме рекультивація є одним з найефективніших методів відновлення територій та
їхнього максимального повернення до природного стану.
На фото огляд знищеного грунтово-рослинного шару у місцях нелегального видобутку бурштину на тестовій ділянці проекту рекультивації ПРООН/ГЕФ в с. Юрове.
Заступник голови ВГО «Національний екологічний центр України»
Петро Тєстов, еколог МБО «Екологія-Право-Людина» вважає, що в лісі, де побували бурштинокопачі, через кілька років повсихають всі дерева, бо гідрологічний режим порушений ямами та помпами. Проблеми будуть і у тварин, які потрапляють в ями і не можуть звідти вибратись. Часто бурштин добувають у цінних природних територіях - наприклад, на Житомирщині нелегальний видобуток відбувався в унікальному заповідному лісі, де більше 80 років не було жодних рубок! "Коли добувають бурштин, копачі не зважають на режим територій, що призводить до неможливості існування багатьох рідких видів тварин з Червоної книги, які не виносять, коли їх турбує людина. Наприклад, рись чи чорний лелека», – наголошує П. Тєстов.
У засіданні круглого столу взяли участь співробітники ЦАКДЗ відділу Аерокосмічних досліджень в геоекології -
В.Є.Філіпович виступив з доповіддю "Використання космічних даних для оцінки збитків від нелегального видобутку бурштину в Житомирський області", показавши переваги оперативного космічного картографування порушених земель і підрахунків мінімальних збитків, нанесених державі внаслідок нелегального видобутку бурштину. Олевській районній раді передано для впровадження 3 цифрові карти (ГІС MapInfo) порушених земель Олевського району станом на серпень 2015 р. і квітень 2016 р., було запропоновано всі інформаційні матеріали, що отримані науковцями різних інститутів, підприємств і організацій звести у єдину ГІС і подальші проекти розвивати на її основі.
Як зазначили фахівці з Держлісагентства України, у цьому регіоні через нелегальний видобуток бурштину вже пошкоджено величезні масиви лісу. Це відбувається через те, що «чорні» копачі не дотримуються технології видобутку, вимиваючи бурштинове каміння мотопомпами, що призводить до руйнування дренажних каналів підземних вод. "Це призводить до повного знищення можливості циркуляції підземних вод і як наслідок мікрокліматичні зміни в цих регіонах", – зазначив доктор геологічних наук, представник Спілки геологів України
О.Бобров.
Як визначив д.с.г.н.
П.П. Надточій (Житомирський національний
агроекологічний університет), використання для видобування бурштину
земельної ділянки сільськогосподарського використання спричиняє повну
втрату нею потенційної родючості. При цьому ґрунтова екосистема
зазнає важких незворотних порушень і не може бути повноцінно відновлена
через втрату гумусового горизонту, для відновлення якого необхідно від
360 до 800 років проходження природних процесів ґрунтоутворення. Штучно
відновити повноцінний гумусовий горизонт неможливо.
У результаті використання мотопомп і компресора під час видобування бурштину струмінь води під великим тиском розмиває ґрунт, повністю руйнуючи ґрунтовий покрив у місці ймовірного залягання корисної копалини, внаслідок чого утворюється яма. Під тиском води відбувається руйнування не лише ґрунту, а й ґрунтотворної породи, внаслідок чого оголюється коренева система лісових насаджень, які з часом гинуть. Видобування бурштину сприяє значному погіршенню екологічного стану порушених територій внаслідок зняття верхнього родючого шару ґрунту, деградації, а в окремих випадках і повного знищення ґрунтового покриву, засмічення земельних ділянок, порушення цілісності трав’янистого рослинного покриву, ослаблення продуктивності лісових насаджень, порушення гідрологічного режиму території. На відкритих не заліснених ділянках, порушених внаслідок незаконного видобутку бурштину, інтенсивно проявляється як вітрова, так і водна ерозія.
Перемішування грунту, утворення ям, знищення живого надгрунтового покриву, зміна водного режиму (заболочення) та фізико-хімічних властивостей грунту, вимивання на поверхню грунту материнської породи в результаті роботи мотопомп на глибині 10 і більше метрів, в якій можливий вміст надлишкової кількісті токсичних для рослин солей, пригнічує подальший ріст лісу й вимагає ще й додаткових лабораторних досліджень грунту, бо невідомо, які речовини під час видобутку потрапляють у повітря, які – у ґрунтові води.
Незаконний видобуток бурштину найбільш активно триває на Рівненщині, він здійснюється ручним і гідромеханічним
способом у закритих і напівзакритих місцевостях: лісах, чагарниках,
лісосмугах, віддалених від населених пунктів, в умовах бездоріжжя, що не
дозволяє забезпечити належну охорону родовищ. Запевнення представників влади про припинення незаконного видобутку бурштину на Волині і Рівненщині не підтверджують ні місцеві жителі, ні громадські активісти, системно проблему вирішити не вдалося.
За підсумками круглого столу учасники дійшли згоди в тому, що питання відновлення територій, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину є надзвичайно важливим та актуальним, та висловили свою підтримку діючому в цьому напрямку проекту ПРООН/ГЕФ «Рекультивація земель, порушених внаслідок незаконного видобування корисних копалин на цінних природних територіях». Всі напрацювання проекту на тестовій ділянці можна буде примінити на інших постраждалих від бурштинодобування територіях Полісся.
Василь Кузьмич,
голова ГО "За чисте довкілля"
Протягом двох днів понад 40 представників організацій громадянського суспільства та місцевих громад з Київської, Житомирської та Рівненської областей, вивчали особливості ландшафтного підходу ПМГ в циклі ГЕФ 6, тематичні напрямки ГЕФ, екологічні виклики та шляхи їх подолання у громадах Житомирського та Київського Полісся.
