Громада без пластику

Учасники акції «Громада без пластику» відвідали сміттєзвалище та сміттєсортувальний завод в м. Рівне, де дізнались про фактичний стан утилізації та переробки побутових відходів

Рівненська обласна громадська організація «За чисте Довкілля» в рамках проекту «Громада без пластику» в співпраці з ГЕФ ПМГ ПРООН в Україні  провела 12 грудня 2018 року екоекскурсію на сміттєзвалище «КАТП-1728» для громадських активістів, членів екологічного гуртка « Джерело» та студентів Рівненського коледжу НУБіП України з метою виховання в учнів розуміння важливості та актуальності екологобезпечного поводження з побутовими відходами.

Учасники ознайомлені з фактичним станом сортування, переробкою та утилізацією побутових відходів з виїздом на місце їх проведення  – міський полігон твердих побутових відходів у Бармаках. Директор КАТП-1728 Ростислав Кралюк проінформував учасників семінару про фактичний стан Рівненського сміттєзвалища. Сьогодні питання утилізації сміття у місті Рівному стоїть дуже гостро. Міський полігон твердих побутових відходів у Бармаках заповнений на 95,8% при запроектованій потужності 5,5 млн тонн.

–  «Кожного дня на полігоні, який експлуатується ще з 1959-го року, вивантажують 1200-1300 кубометрів сміття - у рік це до 70 тисяч тонн, – розповідає Ростислав Кралюк, директор КАТП-1728, яке опікується рівненським звалищем. – Постійно проводимо ущільнення, пересипання ґрунтом, трамбування відходів, влітку періодично стаються пожежі, які ми не можемо гасити через відсутність центрального водогону (на будівництво потрібно майже 4,5 млн. гривень) і ризик виникнення яких допомогло б знизити видобування звалищного газу  – поки що тільки планується робити».
Безпосередньо на сміттєпереробному заводі за участю громадських організацій, студентів та учнів було проведено екоакцію «Громада без пластику» з метою підвищення рівня екологічних знань і розуміння молоддю небезпечності глобальних екологічних проблем, зокрема питань поводження та управління відходами (пластиковими та іншими ТВП).

На відміну від Львова чи Києва, де тільки планується будівництво сміттєпереробних заводів, у Рівному він уже є. Завод, збудований за кошти інвестора, урочисто відкрили у червні 2013 року поблизу міського сміттєзвалища. Планували звозити на нього для переробки сміття з усієї Рівненської та ще й Волинської областей. Та через півроку він зупинився – через прогалини у законодавстві неможливо було встановити тарифи на переробку сміття. Згодом тут почали сортувати сміття, і лише цьогоріч – буквально два тижні тому – законодавство врегулювали, і завод зможе отримати ліцензію на переробку.

Через ті ж прогалини у законодавстві в Рівному на сміттєвому полігоні вже 3 роки не можуть запустити газову установку по видобутку метану із сміття, яку встановила компанія «Укртепло». Вона вклала 20 мільйонів гривень в установку з переробки метану на електроенергію і сподівалася, що за 3,5-4 роки це їй окупиться: з метану планували видобувати електроенергію і продавати її у загальну мережу:  – "Тобто 500 кВт/год мережа отримає додаткової електроенергії. Тобто це фактично міні-електростанція з газу, який утворюється зі сміття". У вересні торік установку пробно запускали. Але досі вона не працює - тільки через те, що, як пояснив міський голова Рівного Володимир Хомко, НКРЕКП не погодила тариф на електроенергію від установки.

Останні три роки сміттєпереробний завод у Рівному лише сортує побутові відходи. Як зазначає директор "Укреко-Індастрі" Микола Горбачук, підприємство не займається переробкою з декількох причин. – «По-перше, в Україні досі не розроблено тариф для сміттєпереробних заводів,  – пояснює фахівець.  – По-друге, для переробки на флафф – паливо для обертових печей цементного заводу  – підходить тільки свіже сміття з допустимою вологістю 20%, а у нас було і всі 40%». У поставках якісного палива зацікавлений Здолбунівський цементний завод.

За оцінкою комунальників, ще років 3-5 – і не буде куди везти сміття з Рівного. Врятувати ситуацію міг би сміттєпереробний завод, та останні три роки він працює лише як сортувальний. Бо, виявляється, рівненське сміття неякісне – з тих двохсот тонн непотребу, який рівняни продукують щодоби, заледве половина придатна на вторсировину, а решта – хіба для компосту, бо багато в ньому – лушпайок від картоплі та іншої органіки. З такої сировини хорошого палива, як планувалось, не зробиш. Якщо ви досі не можете знайти відповіді на питання, навіщо сортувати побутові відходи, тоді відвідини сміттєзвалища якнайкраще проілюструють всю критичність ситуації. Це місце дуже вражає. Усі учасники екоекскурсії могли на власні очі побачити величезні гори сміття.

Хто ще вагається чи треба сортувати сміття, Вам обов'язково потрібно тут побувати! Окрема проблема – це будівельне сміття, яке рівняни часто викидають разом з іншими відходами. Немає нічого гіршого, ніж облицювальна плитка, бо її уламки псують обладнання: італійська лінія на здолбунівському заводі пропрацювала з півроку і вийшла з ладу.
Зменшити надходження побутових відходів на сміттєзвалище можливе при умові його роздільного сортування та переробки. Такий спосіб, хоча і більш складний у плані організаційних заходів і, головним чином – у плані виховання населення, має ряд незаперечних екологічних переваг.

Роздільний збір має охоплювати метал, скло, папір, полімери, текстиль, деревину, гуму, та інші відновлювальні матеріали, роздільний збір пластику та скла.  Майданчики та контейнери для вторинної сировини слід ставити окремо від загального сміття, тобто окремо від мокрих (органічних та інших вологих відходів) та сухих (змішаних) відходів.

Попередження та зменшення кількості відходів є безперервним процесом, який скерований на постійне зменшення кількості відходів, які потребують захоронення на полігоні. І хоча сортування відходів в Україні ще не на високому рівні, все більше громадян стають уважнішими до проблем довкілля та починають відокремлювати вторинні відходи, у тому числі – пластик. Загальне зменшення кількості відходів відбувається першочергово через формування відповідної культури серед населення. Важливим є інформування про правильне сортування, впровадження і поширення кращих практик з мінімізації відходів, зручні можливості для роздільного збору вторинної сировини.

Частина рівнян та окремі ОСББ сортують відходи. У деяких подвір’ях встановлені загальні контейнери для збирання пластику, скла, та паперу, євроконтейнери завжди накриті кришками, і вітер з них не видуває поліетиленові пакети й не розганяє їх по всіх навколишніх дворах. Якщо споживачі хоча б відсортують "сухі" відходи від "мокрих", тобто від органічного сміття тощо, це спростить завдання для сортувальних станцій і значно скоротяться об’єми сміття для захоронення.
Сортування відходів може стати доволі прибутковою справою, якщо зусилля об'єднають мешканці будинку або житлового комплексу  – тоді відсортовуються чималі обсяги вторинних відходів.

Зараз на Рівненщині дуже багато активістів борються за те, щоб в нас було чисте середовище: поки одні чекають на дії чиновників, інші беруть ініціативу на себе та самоорганізовуються. Наразі контейнери для роздільного збору сміття встановлені для мешканців трьох будинків на вул. Чорновола: 91-Е, 91-Ж та 91-3, а потім – і на території усього ЖК "На Щасливому".
Вже долучаються до роздільного сортування та збирання сміття молодіжні організації, а також - школи, коледжі, вузи.

Нині у Рівному встановлено близько 80 контейнерів для роздільного збирання сміття. Важливо окремо збирати пластик для подальшої переробки, адже у цих відходів великий термін розкладання. Окремо Ростислав Кралюк наголосив, що рівненське сміттєзвалище непридатне для захоронення медикаментів, хімікатів та пестицидів.
Світ змінює правила гри для порятунку планети від екологічної катастрофи. Недавно Євросоюз прийняв рішення про заборону виробів з пластику одноразового використання. У більшості ж країн ЄС пластик передають на вторинне перероблення як сировину.

А виробники зацікавлені в тому, аби її отримати - це робить виробництво дешевшим. В Україні завдяки впровадженню системи розширеної відповідальності виробники створюють відповідні компанії, які збирають відходи, сортують їх та переробляють, – говорить голова ГО "Україна без сміття" Євгенія Аратовська. Передумовою до впровадження нових екологічних заходів стає усвідомлення негативного впливу на довкілля використання поліетиленових пакетів, пластикових пляшок.

Ми, як споживачі, також відповідальні за переробку сміття. У Польщі, наприклад, у кожного громадянина є розуміння відповідальності за своє місто. Такого, щоб папірчики викидати під ноги, практично немає. Там давно сортують сміття, а екологічні теми доволі популярні. Агітаційна і пропагандистська робота щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами з населенням за місцем проживання та підвищення екологічної свідомості наших людей стає важливим фактором збереження чистого довкілля.

Не далекий той час, коли майбутнє буде в руках наших дітей: і від того, які цінності вони будуть сповідати, залежить їх особисте життя і майбутнє нашої країни. Ось чому так важливо сьогодні допомогти підростаючому поколінню засвоїти нову систему цінностей у взаємодії з природою, протиставляючи її з суспільною нині психологією споживання, прагматизму, егоїзму.
Головна мета проекту – покращити якість життя громади простими діями, підвищити рівень екологічної грамотності, сформувати у дітей та підлітків національної свідомості відповідального ставлення до довкілля через культуру правильного поводження з відходами та сортування сміття, а також залучити до роботи їхніх батьків, знайомих та сусідів і створити передумови до впровадження системи сортування ТВП у місті.  

Учасниками акції «Громада без пластику» були обговорені шляхи і рекомендації щодо покращення фактичного стану поводження громадськості з побутовими відходами в м. Рівне. Зокрема, підвищення екологічної освіти мешканців міста через пропаганду екологічних знань, наполегливе постійне роз’яснення і нагадування про необхідність роздільного збирання твердих побутових відходів за допомогою листівок, пам'яток в поштові скриньки за місцем проживання, через висвітлення проблеми в ЗМІ, зокрема в газеті «Рівне вечірнє» було б корисно започаткувати екорубрику «Рівне без пластику», де б висвітлювалися кращі приклади поводження з побутовими відходами серед господарств приватного сектору, ОСББ тощо,

а також проводити сумісну роботу з органами освіти у дошкільних, загальноосвітніх та вищих навчальних закладах у вигляді семінарів, бесід, виступів, лекцій, еко-уроків щодо екологобезпечного поводження з побутовими відходами. Важливим є інформування про правильне сортування, впровадження і поширення кращих практик з мінімізації відходів, зручні можливості для роздільного збору вторинної сировини, запровадження компостування харчових відходів у приватному секторі.
Ми прагнемо системних змін заради чистого та безпечного довкілля: сортуючи сміття, робимо землю, повітря, місто чистим!


Василь Кузьмич, 
голова РОГО “За чисте довкілля”
Фото: Олександр Логінов